Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окукобитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окукобитися
Берлін: Українське слово, 1924

Окуко́битися, блюся, бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.