Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окульбачити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окульбачити
Берлін: Українське слово, 1924

Окульба́чити, чу, чиш, гл. Осѣдлать.