Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окіл

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окіл
Берлін: Українське слово, 1924

Окі́л, око́лу, м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. О. 1862. I. 53. На ввесь окіл гукав. Греб. 361.