Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окільце

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окільце
Берлін: Українське слово, 1924

Окільце, ця, с. 1) Ум. отъ около. 2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около — окільцями, в середині — червінцями. Чуб. IV. 231.