Словарь української мови (1924)/окільце
| ◀ окіл | Словарь української мови О окільце |
окіп ▶ |
|
Окільце, ця, с. 1) Ум. отъ около. 2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около — окільцями, в середині — червінцями. Чуб. IV. 231.
| ◀ окіл | Словарь української мови Борис Грінченко О окільце |
окіп ▶ |
|
Словарь української мови — О
окільце
Борис Грінченко
1924
Окільце, ця, с. 1) Ум. отъ около. 2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около — окільцями, в середині — червінцями. Чуб. IV. 231.