Словарь української мови (1924)/он
Зовнішній вигляд
◀ ом'яснутися | Словарь української мови О он |
онавісніти ▶ |
|
Он, нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Шевч. Он що, сестрице, я тобі скажу. Рудч. Ск. II. 156. Так он з якої се причини. Ном. Он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ.