Словарь української мови (1924)/онавісніти
| ◀ он | Словарь української мови О онавісніти |
онагр ▶ |
|
Онавісні́ти, ні́ю, єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило! МВ. II. 89.
| ◀ он | Словарь української мови Борис Грінченко О онавісніти |
онагр ▶ |
|
Словарь української мови — О
онавісніти
Борис Грінченко
1924
Онавісні́ти, ні́ю, єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило! МВ. II. 89.