Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опиряка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опиряка
Берлін: Українське слово, 1924

Опиря́ка, ки, м. = Упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.