Словарь української мови (1924)/ополудень
Зовнішній вигляд
◀ ополоти | Словарь української мови О ополудень |
ополювати ▶ |
|
Опо́лудень, нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них. Новомоск. у.