Словарь української мови (1924)/ополювати
| ◀ ополудень | Словарь української мови О ополювати |
опона ▶ |
|
Опо́лювати, люю, єш, сов. в. ополо́ти, лю́, леш, гл. = Обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527.
| ◀ ополудень | Словарь української мови Борис Грінченко О ополювати |
опона ▶ |
|
Словарь української мови — О
ополювати
Борис Грінченко
1924
Опо́лювати, люю, єш, сов. в. ополо́ти, лю́, леш, гл. = Обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527.