Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опона

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опона
Берлін: Українське слово, 1924

Опо́на, ни, ж. Пологъ, занавѣсь. Панни заслонили опонами та килимами піч. Левиц. I. 188.