Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опонець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опонець
Берлін: Українське слово, 1924

Опо́нець, нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.