Словарь української мови (1924)/опонець
Зовнішній вигляд
◀ опона | Словарь української мови О опонець |
опороситися ▶ |
|
Опо́нець, нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.
◀ опона | Словарь української мови Борис Грінченко О опонець |
опороситися ▶ |
|
Словарь української мови — О
опонець
Борис Грінченко
1924
Опо́нець, нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.