Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оправдати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оправдати
Берлін: Українське слово, 1924

Оправда́ти, да́ю, єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми. Волч. у.