Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опук
Берлін: Українське слово, 1924

О́пук, ку, м. 1) Выпуклость. Харьк. 2) Опу́к. Особый видъ крымской бѣлой соли. Мнж. 188.