Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/опустіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
опустіти
Берлін: Українське слово, 1924

Опусті́ти, ті́ю, єш, гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у.