Словарь української мови (1924)/опух
| ◀ опустіти | Словарь української мови О опух |
опухати ▶ |
|
О́пух, ху, м. Опухоль. Драг. 29. Г. Барв. 222. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить. Чуб. I. 122.