Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оставляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оставляти
Берлін: Українське слово, 1924

Оставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. оста́вити, влю, виш, гл. = Зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Ном. № 5287. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю. Чуб. V. 4.