Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/остовпіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остовпіти
Берлін: Українське слово, 1924

Остовпі́ти, пі́ю, єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.