Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/остогидливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остогидливий
Берлін: Українське слово, 1924

Остоги́дливий, а, е. Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. I. 139.