Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оступачити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оступачити
Берлін: Українське слово, 1924

Оступа́чити, чу, чиш, гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу. МВ. (О. 1862. III. 37).