Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/остюк

Матеріал з Вікіджерел

Остю́к, ка́, м. Щетинистый усикъ, ость на колоскѣ хлѣбнаго растенія. Чуб. I. 32. Чорний хліб з остюками. Мир. Пов. II. 90.