Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/отетеріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
отетеріти
Берлін: Українське слово, 1924

Отете́ріти, рію, єш, гл. Оторопѣть, растеряться. Як стояла, так і отетеріла стара, а ні ворухнеться. Грин. II. 230. Як мені сказано: одягайся! — так я й отетеріла. Г. Барв. 4. Отетерів з ляку. Грин. II. 226.