Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/охайлучити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
охайлучити
Берлін: Українське слово, 1924

Охайлу́чити, чу, чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = Охаючити. Треба цю щепу охайлучити. Пр. у.