Словарь української мови (1924)/оцет

by Борис Грінченко

◀ оцей

Словарь української мови Борис Грінченко О оцет

оцирклювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́цет, о́цту, м. Уксусъ. (Канев. у.). Несе щуку-рибу з оцтом. КС. 1882. V. 362. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Єв. Л. XXIII. 36. Піднести з оцтом фиги. Котл. Ен. III. 17.