Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оцирклювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оцирклювати
Берлін: Українське слово, 1924

Оцирклюва́ти, клю́ю, єш, гл. 1) = Обцірклювати. 2) Переносно: поставить въ безвыходное положеніе? Опутать? Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював. Греб. 350.