Словарь української мови (1924)/очеплятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
очеплятися
Берлін: Українське слово, 1924

Очепля́тися, пля́юся, єшся, сов. в. очепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Цѣпляться, уцѣпиться, зацѣпиться, пристать, привязаться. Мил. 21. Вона (відьма) давай на його сідать… Очепиться за його, то він і таска її. Драг. 71. А діти як вчепились за шию мені, то й не вступаються. МВ. I. Як очепився я жити у пана, то й живу вже сьомий рік. (Міус. окр.). Як очепиться який біс, що на в-руні кінь ходе, то заграбує коня. НВолын. у.