Словарь української мови (1924)/п'ястися
Зовнішній вигляд
◀ п'ясти | Словарь української мови П п'ястися |
п'ята ▶ |
|
П'ясти́ся, пну́ся, пне́шся, гл. 1) Лѣзть, взбираться, карабкаться. П'явсь, п'явсь на ту гору, — не зопнеться. Пнеться, як жаба до гусяти. Чуб. I. 250. П'явся до гетьманування на Вкраїні. К. ХП. 11. 2) Силиться, напрягать силы. Вона взяла і сповила його. От він п'явсь-п'явсь, п'явсь-п'явсь, — не порвав. Чуб. II. 288. Ми чотирі годи п'ялися, платячи аренду, і скотину позбували, — так несила наша держати землю. Волч. у.