Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/павиний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
павиний
Берлін: Українське слово, 1924

Пави́ний, а, е. Павлиній. Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір'я на спід потоне. Чуб. V. 881.