Словарь української мови (1924)/павук

by Борис Грінченко

◀ павприця

Словарь української мови Борис Грінченко П павук

павуковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Паву́к, ка, м. 1) Паукъ, Arachnea. — воло́ський. Тарантулъ. Вх. Пч. I. 7, 16. 2) = Павич. Черниг. у. 3) — летю́чий. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. Павучо́к.