Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пайда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пайда
Берлін: Українське слово, 1924

Пайда́, ди́, ж. 1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г. 2) Удача. Як нема пайди, то й з хати не йди. Волч. у.