Словарь української мови (1924)/пайда
Зовнішній вигляд
◀ пай | Словарь української мови П пайда |
пайдити ▶ |
|
Пайда́, ди́, ж. 1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г. 2) Удача. Як нема пайди, то й з хати не йди. Волч. у.