Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пайка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пайка
Берлін: Українське слово, 1924

Па́йка, ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте. Каменец. у.