Словарь української мови (1924)/пакіл

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пакіл
Берлін: Українське слово, 1924

Па́кіл, кола, м. Колышекъ, колъ. Вас. 147. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив. Кобел. у.