Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пакілля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пакілля
Берлін: Українське слово, 1924

Па́кілля, ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать. Драг. 422.