Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пакінь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пакінь
Берлін: Українське слово, 1924

Па́кінь, коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ). Рудч. Ск. II. 16.