Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паламарювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паламарювати
Берлін: Українське слово, 1924

Паламарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть пономаремъ. Ном. № 9694. Сим. 174.