Словарь української мови (1924)/палка
Зовнішній вигляд
◀ палія | Словарь української мови П палка |
палкий ▶ |
|
Па́лка, ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. Па́лочка.