Словарь української мови (1924)/палкий

by Борис Грінченко

◀ палка

Словарь української мови Борис Грінченко П палкий

палко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Палки́й, а́, е́. 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі. 2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була. Каменец. у. 3) Пылкій. До роботи палка. Г. Барв. 424. Ум. Палке́нький, палке́сенький.