Словарь української мови (1924)/пальчик

by Борис Грінченко

◀ пальченя

Словарь української мови Борис Грінченко П пальчик

палюга ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́льчик, ка, м. 1) Ум. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. I. 156. 3) мн. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10.