Словарь української мови (1924)/палюга
Зовнішній вигляд
| ◀ пальчик | Словарь української мови П палюга |
палюх ▶ |
|
Палюга́, ги́, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Нп. Спороли батогами, а за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).