Словарь української мови (1924)/палюх

by Борис Грінченко

◀ палюга

Словарь української мови Борис Грінченко П палюх

палючий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Па́люх, ха, м. 1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. I. 14. 3) Столбъ. См. Струнка. Шух. I. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.