Словарь української мови (1924)/паляниця

by Борис Грінченко

◀ паля

Словарь української мови Борис Грінченко П паляниця

паляничити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Паляни́ця, ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Чуб. VII. 444. Паляниця — хлібові сестриця. Ном. № 12335. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Рудч. Ск. I. 4. Ум. Паляни́чка.