Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паляничити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паляничити
Берлін: Українське слово, 1924

Паляни́чити, чу, чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.