Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/панитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панитися
Берлін: Українське слово, 1924

Пани́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Держать себя по барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду. Чуб. V. 1074.