Словарь української мови (1924)/панитися
Зовнішній вигляд
◀ панити | Словарь української мови П панитися |
панич ▶ |
|
Пани́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Держать себя по барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду. Чуб. V. 1074.