Словарь української мови (1924)/пантрувати
| ◀ пантрити | Словарь української мови П пантрувати |
панування ▶ |
|
Пантрува́ти, ру́ю, єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. Мет. 374. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Федьк. Мотря… дітей пантрує й годує. Мир. ХРВ. 126. Пантрували огнища. Грин. II. 182—183.