Словарь української мови (1924)/панування

by Борис Грінченко

◀ пантрувати

Словарь української мови Борис Грінченко П панування

панувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Панува́ння, ня, с. 1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76. 2) Царствованіе. 3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання. Чуб. V. 744.