Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/панькання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панькання
Берлін: Українське слово, 1924

Па́нькання, ня, с. Няньченье, ухаживанье за кѣмъ, хлопоты съ кѣмъ. Коло неї треба панькання та біганини. Левиц. I. 317.