Словарь української мови (1924)/панюга

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ паньматчин Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панюга 		паня ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Паню́га́, ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. I. 220.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/панюга&oldid=506113