Словарь української мови (1924)/паня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паня
Берлін: Українське слово, 1924

Паня́, ня́ти, с. Барское дитя. АД. I. 8. Білеє личенько як у паняти. Чуб. V. 1147. Ум. Паня́тко.

Па́ня, ні́, ж. = Пані. Хто йому паня: чи ти, чи я? Федьк.