Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паняти
Берлін: Українське слово, 1924

Паня́ти, ня́ю, єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили. О. 1861. V. 70.