Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/паністара

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
паністара
Берлін: Українське слово, 1924

Паніста́ра́, ри, ж. Задница. Чи хочеш, щоб тобі я дав по паністарі блискавками. Котл. Ен. VI. 84. Ум. Паніста́рочка. Ном. № 10207.