Словарь української мови (1924)/паніти

by Борис Грінченко

◀ паністара

Словарь української мови Борис Грінченко П паніти

панія ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пані́ти, ні́ю, єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Св. Л. 61. Він не паніє. Мир. ХРВ. 350. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти. Левиц. I. 216.